Запобігання корупції

ДЕКЛАРУВАННЯ ДОХОДІВ 2018

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) визначено, що суб’єктами декларування є, зокрема, особи, зазначені в підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, а саме посадові особи юридичних осіб публічного права, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і на яких поширюється дія окремих положень Закону, у тому числі щодо фінансового контролю.
Юридичні особи публічного права – це підприємства, установи та організації, які утворені розпорядчими актами Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (статті 2, 81, 87 Цивільного кодексу України).
Згідно із пунктом 3 «Роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю», затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 року № 3 (із змінами), у цілях визначення суб’єктів, на яких поширюється дія Закону під «посадовими особами юридичних осіб публічного права» (відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону) слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції.
Відповідно до частини п’ятої статті 45 Закону дія розділу VII «Фінансовий контроль» цього Закону не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері, зокрема, науки (крім президентів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, перших віце-президентів, віце-президентів та головних учених секретарів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, інших членів Президії Національної академії наук України та президій національних галузевих академій наук, обраних загальними зборами Національної академії наук України та національних галузевих академій наук відповідно, керівників науково-дослідних інститутів та інших наукових установ).
Згідно з пунктом 16 частини першої статті 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» наукова (науково-дослідна, науково-технологічна, науково-технічна, науково-практична) установа – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, утворена в установленому законодавством порядку, для якої наукова та (або) науково-технічна діяльність є основною.
В пункті 12 частини першої статті 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» визначено, що наукова діяльність – інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання нових знань та (або) пошук шляхів їх застосування, основними видами якої є фундаментальні та прикладні наукові дослідження.
Як передбачено в пункті 26 частини першої статті 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», науково-технічна діяльність – наукова діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань для розв’язання технологічних, інженерних, економічних, соціальних та гуманітарних проблем, основними видами якої є прикладні наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки.
Відповідно до положень частини першої статті 7 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» в Україні гарантується можливість утворення різних за формою власності установ.
До основної діяльності наукових установ, згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», належить проведення фундаментальних досліджень, прикладних наукових і науково-технічних (експериментальних) розробок, надання науково-технічних послуг, проведення наукової і науково-технічної експертизи, підготовка наукових кадрів, розвиток і збереження наукової інфраструктури.
Суб’єктами діяльності у сфері науки (юридичні особи, що провадять наукову і науково-технічну діяльність) є, зокрема, наукові установи всіх форм власності, статути (положення) яких передбачають основну наукову та (або) науково-технічну діяльність.
Статтею 89 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, а також інші відомості, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань містяться, зокрема, такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності), організаційно-правова форма, види діяльності, вид установчого документа (установчий акт, статут, модельний статут, засновницький договір, одноособова заява (меморандум), положення тощо).
З урахуванням наведеного, дія розділу VII «Фінансовий контроль» Закону України «Про запобігання корупції» не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій (різних організаційно-правових форм), які є юридичними особами публічного права та здійснюють основну діяльність у сфері науки, що підтверджується установчими документами такої юридичної особи та відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
При цьому слід зазначити, що посадові (службові) особи юридичних осіб публічного права, які здійснюють основну діяльність у сфері науки, які є державними органами чи органами місцевого самоврядування, повинні подавати декларації згідно з підпунктами «в», «и» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Водночас відповідно до частини п`ятої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» дія розділу VII Фінансовий контроль Закону поширюється на президентів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, перших віце-президентів, віце-президентів та головних учених секретарів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, інших членів Президії Національної академії наук України та президій національних галузевих академій наук, обраних загальними зборами Національної академії наук України та національних галузевих академій наук відповідно, керівників науково-дослідних інститутів та інших наукових установ.

ПОВІДОМИТИ ПРО КОРУПЦІЙНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Відповідно до статті 53 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон) особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, перебувають під захистом держави. Особа або член її сім’ї не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв’язку з повідомленням нею про порушення вимог цього Закону іншою особою.
Повідомлення про порушення вимог цього Закону може бути здійснене працівником відповідного органу без зазначення авторства (анонімно).
Вимоги до анонімних повідомлень про порушення вимог цього Закону та порядок їх розгляду визначаються Законом України «Про запобігання корупції».
Анонімне повідомлення про порушення вимог цього Закону підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
Анонімне повідомлення про порушення вимог цього Закону підлягає перевірці у термін не більше п’ятнадцяти днів від дня його отримання. Якщо у вказаний термін перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, керівник відповідного органу або його заступник продовжують термін розгляду повідомлення до тридцяти днів від дня його отримання.
У разі підтвердження викладеної у повідомленні інформації про порушення вимог цього Закону керівник відповідного органу вживає заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а у випадках виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення також інформує спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.
Ви можете залишити відповідне повідомлення, уповноваженому з питань запобігання та виявлення корупції, інформація в якому стосується конкретної особи та містить фактичні дані, які можуть бути перевірені, а також підкріплені доказами, щодо корупційних правопорушень в діяльності посадових і службових осіб органу виконавчої влади, підприємства, установи та організації
Повідомити про корупційне правопорушення:
Уповноважений з питань запобігання та протидії корупції в ДУ «ННДІПБОП»
Тимощук Ольга

Довідка щодо корупційних правопорушень здійснених працівниками системи Держпраці
Методичні рекомендації з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів
Правові засади та практичні аспекти запобігання корупції
______________________________________________________________________
Перелік нормативно-правових актів у сфері запобігання та протидії корупції
(наведений перелік постійно оновлюється у зв’язку із змінами у законодавстві)

Витяг з Кодексу України про адміністративні правопорушення (із змінами)
«Глава 13-А Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією:
Стаття 172-4. Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності
Стаття 172-5. Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків
Стаття 172-6. Порушення вимог фінансового контролю
Стаття 172-7. Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів
Стаття 172-8. Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень
Стаття 172-9. Невжиття заходів щодо протидії корупції»
Витяг з Кримінального кодексу України (із змінами)
«Розділ XV Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів
Стаття 356. Самоправство
Стаття 357. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження
Стаття 358. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів»
«Розділ XVII Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг:
Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
Стаття 366. Службове підроблення
Стаття 366-1. Декларування недостовірної інформації
Стаття 367. Службова недбалість
Стаття 368. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою
Стаття 368-2. Незаконне збагачення
Стаття 368-4. Підкуп особи, яка надає публічні послуги
Стаття 369. Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі
Стаття 369-2. Зловживання впливом
Стаття 370. Провокація підкупу»

Практичні поради щодо запобігання та протидії корупції:
Станьте прикладом для інших, демонструйте своєю поведінкою, що Ви не будете ані терпіти, ані підтримувати корупцію.
Негайно припиняйте спроби корупції і повідомляйте про такі спроби контактним особам з питань запобігання корупції, а також керівництву.
Якщо у Вас з’являється відчуття, що Вас хочуть попросити про послугу, що йде в розріз з Вашими обов’язками, покличте когось зі своїх колег у якості свідка.
Працюйте так, щоб Вашу роботу можна було в будь-який момент перевірити.
Чітко розділяйте службову та приватну сфери свого життя. Перевіряйте, чи немає конфлікту інтересів між Вашими службовими обов’язками та приватними інтересами.
Допомагайте розкривати випадки корупції. Інформуйте контактних осіб з питань запобігання корупції та своє керівництво, якщо Ви помічаєте ознаки корумпованої поведінки інших осіб.
Допоможіть визначити недосконалі організаційні структури, механізми в яких можуть виникати прояви корупції.
Проходьте відповідні курси підвищення кваліфікації з питань превентивних заходів проти корупції.
Вас вже втягнули до корупції? Звільніться від постійного страху перед викриттям! Відкрийте інформацію самі. Якщо ваша інформація допоможе повністю виявити існуючу проблему, то це пом’якшить відповідальність.

Посилання:
Національне антикорупційне бюро України
Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики