Статут ННДІПБОП – Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державної служби України з питань праці

№ 122 від «06» жовтня 2017 року

СТАТУТ

ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ

«НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ПРАЦІ»

Ідентифікаційний код 21609797

(НОВА РЕДАКЦІЯ)

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Державна установа «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» (далі – Інститут) є державною науково-дослідною установою, що продовжує свою діяльність на базі відокремленої частини державної власності та згідно з Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 № 347-р «Про віднесення цілісних майнових комплексів державних підприємств та установ до сфери управління Державної служби з питань праці», наказу Держпраці від 27.04.2015 №3 належить до сфери управління Державної служби України з питань праці (далі — Держпраці).
Науково-методичне керівництво Інститутом здійснює Національна академія наук України (згідно з постановою Президії Національної академії наук України від 07.12.2011 №340).
1.2. Національний науково-дослідний інститут охорони праці створено наказом Держнаглядохоронпраці України від 23.03.1994 № 22 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1994 № 151 та перейменовано на Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці на підставі наказу Держгірпромнагляду України від 20.12.2006 № 17.
1.3. Національний науково-дослідний інститут охорони праці зареєстрований Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією, рішення №09258 від 16.12.1997 р., ідентифікаційний код юридичної особи 21609797, продовжує свою господарську діяльність відповідно до Конституції України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, законів України, інших нормативно-правових актів України та цього Статуту.
Одночасно з реєстрацією цього Статуту втрачає чинність редакція Статуту від 03.08.2015 р., що була зареєстрована 14.08.2015 р. під № 10741050017000605.
1.4. Цей Статут Інституту визначає порядок організації, діяльності та ліквідації Інституту, його права та обов’язки, повноваження його органів та контролю, а також інші відносини, пов’язані з діяльністю Інституту.
1.5. Інститут є головною організацією з науково-технічної підтримки державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці.
1.6. Інститут віднесений до об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83.
1.7. Інститут включено до Реєстру неприбуткових організацій та установ з ознакою неприбуткової установи 0031.
1.8. Повне найменування Інституту:
українською мовою – ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ПРАЦІ»;
англійською мовою – PUBLIC AGENCY «NATIONAL SCIENTIFIC AND RESEARCH INSTITUTE OF INDUSTRIAL SAFETY AND OCCUPATIONAL SAFETY AND HEALTH».
1.9. Скорочене найменування Інституту:
українською мовою – ДУ «ННДІПБОП»;
англійською мовою – PA «NSRIISOSH».
1.10. Місцезнаходження Інституту – Україна, 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 13.

2. МЕТА І ПРЕДМЕТ ДІЯЛЬНОСТІ ІНСТИТУТУ
2.1. Мета діяльності Інституту:
наукове та науково-технічне забезпечення реалізації державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, виконання робіт і надання послуг.
2.2. Основними напрямами діяльності Інституту є:
здійснення наукової та науково-технічної діяльності в формі фундаментальних і прикладних наукових досліджень з питань промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, гірничого нагляду, нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, безпеки виробничого середовища.
2.3. Інститут здійснює:

наукову та науково-технічну діяльність, спрямовану на одержання нових знань і вирішення завдань з питань охорони праці, гігієни праці, промислової безпеки, безпечного ведення робіт, здійснення державного гірничого нагляду, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, об’єктами підвищеної небезпеки, нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, безпеки виробничого середовища;
розроблення проектів загальнодержавних та інших державних цільових програм з поліпшення стану охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці чи їх окремих розділів, а також заходів щодо їх реалізації;
підготовку та опрацювання проектів актів законодавства та інших нормативно-правових актів з промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, технічних регламентів, стандартів;
координацію досліджень, розробок у сфері наукового, науково-технічного, нормативно-правового забезпечення промислової безпеки, охорони праці та гігієни праці на виробництві, науково-технічної підтримки державного нагляду в сфері охорони праці, гігієни праці та промислової безпеки, державного гірничого нагляду, нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення;
проведення наукової, науково-технічної та інших видів експертиз, а також аудиту з промислової безпеки, охорони праці та гігієни праці, огляду, випробування, експертного обстеження та експертної оцінки стану безпеки промислового виробництва, технологій та машин, механізмів, устаткування та об’єктів підвищеної небезпеки;
розроблення економічних методів організації та управління (менеджменту) промислової безпеки, охорони праці та гігієни праці, а також оцінку ефективності діяльності у цих сферах;
аналіз стану виробничого травматизму та аварій на виробництві, дослідження та розроблення механізмів профілактики виробничого травматизму;
аналіз стану наглядової діяльності в сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, ринкового та гірничого нагляду;
розроблення, впровадження, продаж та використання автоматизованих інформаційних систем у сферах промислової безпеки, охорони праці, безпеки життєдіяльності населення, державного гірничого нагляду, нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення;
дослідження стану охорони праці та промислової безпеки на виробництві, атестацію робочих місць за умовами праці;
ідентифікацію об’єктів підвищеної небезпеки (ОПН), декларування безпеки ОПН, експертизу декларацій безпеки ОПН;
розроблення планів локалізації та ліквідації аварій на потенційно небезпечних об’єктах;
дослідження, випробування, оцінку характеристик і властивостей продукції, процесів, послуг, систем управління якістю виробництва, систем управління охороною праці на відповідність встановленим вимогам;
розроблення методів неруйнівного контролю і технічного діагностування устаткування підвищеної небезпеки;
пропагування превентивних заходів щодо формування культури охорони праці;
заходи щодо забезпечення необхідного науково-методичного та організаційного рівня післядипломної освіти працівників і навчання населення, організацію створення та розповсюдження підручників, навчальних посібників, інших засобів і форм навчання з питань промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці;
вивчення та узагальнення досвіду організації наукової та науково-технічної діяльності, навчання та пропаганди з питань промислової безпеки, охорони праці та гігієни праці;
надання освітніх послуг в тому числі з питань охорони праці, промислової безпеки та гігієни праці в порядку, встановленому чинним законодавством України;
створення баз і банків даних, розповсюдження інформації, організацію та проведення конференцій, симпозіумів, семінарів, лекцій, курсів, консультацій, виставок, конкурсів; підготовку, випуск, розповсюдження наукових, навчальних, методичних, нормативно-правових, інформаційних видань; видавничу та поліграфічну діяльність (та пов`язані з цим послуги), випуск усіх видів друкарської продукції, включаючи виробництво рекламної продукції, крім діяльності, пов’язаної з провадженням робіт з інспектування відповідно галузі акредитації інспекційного органу; продаж видавничої, поліграфічної та інших видів друкарської продукції (видань);
надання методичної допомоги, розроблення технічних завдань і умов, правил, норм, регламентів, положень, стандартів, інструкцій та інших документів для підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців згідно вимог нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці, промислової безпеки, гірничих робіт, крім діяльності, пов’язаної з провадженням робіт з інспектування відповідно галузі акредитації інспекційного органу;
надання консалтингових послуг, крім діяльності, пов’язаної з провадженням робіт з інспектування відповідно галузі акредитації інспекційного органу;
міжнародний обмін досвідом та інформацією з питань, що відповідають статутній діяльності Інституту та не заборонені чинним законодавством України;
співпрацю в рамках договорів про спільну діяльність з іншими підприємствами, установами та організаціями;
співпрацю із зарубіжними партнерами, двосторонні обміни працівниками, закордонні відрядження працівників Інституту чи осіб, які представляють його інтереси; вступ до міжнародних організацій і асоціацій, створення спільних об’єднань, використання для власних потреб на договірних засадах майна та коштів іноземних і міжнародних організацій і фондів, громадян;
стажування наукових працівників;
розгляд результатів діяльності претендентів на присвоєння вчених звань з поданням висновків до відповідних органів державної влади згідно з чинним законодавством України;
підготовку наукових кадрів вищої кваліфікації, у тому числі через аспірантуру та докторантуру, атестацію наукових працівників;

2.4. Інститут вправі здійснювати інші види діяльності, які відповідають меті Інституту та чинному законодавству України.
2.5. Основні напрями діяльності Інституту можуть змінюватись та уточнюватись відповідно до актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів Держпраці та рекомендацій Національної академії наук України.

3. ЮРИДИЧНИЙ СТАТУС ІНСТИТУТУ
3.1. Інститут є самостійним господарюючим суб`єктом з правами юридичної особи. Права і обов’язки юридичної особи Інститут набуває з дня його державної реєстрації.
3.2. Інститут у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України, які ратифіковані Верховною Радою України, наказами Держпраці, дорученнями Голови Держпраці, Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, іншими актами чинного законодавства, а також цим Статутом.
3.3. Інститут веде самостійний баланс, має реєстраційний рахунок в органах ДКС України, валютний та інші рахунки в установах банків згідно з чинним законодавством, має печатку із зображенням Державного Герба України, штампи і бланки зі своїм найменуванням. Інститут може мати знак для товарів і послуг, який реєструється відповідно до чинного законодавства.
3.4. Створення будь-яких спільних підприємств за участю Інституту здійснюється за погодженням з Держпраці.
3.5. Інститут, у межах мети і предмета своєї діяльності, вибирає напрямки діяльності, планує і регулює свою діяльність.
3.6. Інститут несе відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством.
3.7. Інститут не несе відповідальності за зобов’язаннями держави та Держпраці, а держава та Держпраці не несуть відповідальності за зобов’язаннями Інституту.
3.8. Інститут має право укладати договори (угоди), набувати майнові та немайнові права, нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем в судах України. Інститут має право на комерційну таємницю та організацію і здійснення її захисту відповідно до вимог чинного законодавства України.
Інститут несе обов’язки, передбачені чинним законодавством та цим Статутом.
3.9. Інститут, для здійснення своєї діяльності, може створювати відокремленні підрозділи, філії та представництва за згодою з Держпраці.
3.11. Інститут має інші, передбачені законодавством, права юридичної особи.

4. МАЙНО ІНСТИТУТУ
4.1. Майно Інституту становлять виробничі і невиробничі фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Інституту.
4.2. Майно Інституту є державною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління, Інститут володіє та розпоряджається зазначеним майном. Інститут має право розпоряджатися закріпленим за ним на праві оперативного управління майном, що є у державній власності і належить до основних фондів Інституту, лише з дозволу Держпраці у випадках, передбачених чинним законодавством.
4.3. Джерелами формування майна Інституту є:
– бюджетні асигнування;
– майно та кошти, що передані йому Держпраці;
– доходи, одержані від реалізації продукції, робіт, послуг, а також від інших, не заборонених законом, видів господарської діяльності;
– доходи від цінних паперів;
– кредити банків та інших кредиторів;
– орендна плата за використання майна, в тому числі нерухомого, орендодавцем якого є Інститут;
– капітальні вкладення і дотації з державних фондів та бюджетів;
– придбання майна юридичних і фізичних осіб в порядку, встановленому чинним законодавством України;
– благодійна, гуманітарна та технічна допомога, внески та пожертвування установ, організацій, підприємств і фізичних осіб;
– інші джерела, не заборонені законодавчими актами України.
4.4. Відчуження майна, що є державною власністю, закріпленого за Інститутом, здійснюється за погодженням з Держпраці на конкурентних засадах у порядку, що встановлений чинним законодавством України. Одержані в результаті відчуження зазначеного майна кошти спрямовуються на модернізацію та придбання нових основних фондів та інші видатки за кошторисом.
4.5. Інститут має право брати та передавати в оренду, відповідно до чинного законодавства устаткування, транспортні засоби, інвентар та інші матеріальні цінності.
Передача в оренду нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту (крім цілісних майнових комплексів, його структурних підрозділів та відокремлених підрозділів) здійснюється за згодою Держпраці.
4.6. Списання з балансу основних фондів Інституту проводитися відповідно до чинного законодавства за згодою Держпраці.
4.7. Інститут володіє, користується землею і іншими природними ресурсами відповідно до статутної діяльності та чинного законодавства.
4.8. Збитки, що заподіяні Інституту в результаті порушення його майнових прав громадянами, юридичними особами і державними органами, відшкодовуються Інституту в добровільному порядку або за рішенням суду.

5. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ІНСТИТУТУ
5.1. Права Інституту:
5.1.1. Самостійно планувати і здійснювати свою наукову, науково-технічну та господарську діяльність, визначати стратегію та напрями свого економічного та соціального розвитку відповідно до галузевих науково-технічних прогнозів та пріоритетів Держпраці, економічної ситуації, пріоритетів наукової та науково-технічної діяльності, рекомендацій Національної академії наук України, замовлень Держпраці та на підставі договорів, що укладаються зі споживачами науково-технічної продукції (робіт, послуг), у тому числі як з державними органами, так і з іншими замовниками та суб’єктами господарювання з-за кордону, а також тими, що визначені за конкурсом. Інститут несе відповідальність за рівень і якість наукових досліджень у закріплених за ним напрямках.
5.1.2. Реалізувати свою продукцію, залишки від виробництва, надавати послуги, виконувати роботи за цінами та тарифами, які встановлюються самостійно або на договірній основі, за винятком випадків державного регулювання цін та тарифів.
5.1.3. Залучати до виконання (надання), передбачених цим Статутом, робіт (послуг) працівників Інституту, інших фізичних та/або юридичних осіб та провадити оплату цих робіт (послуг).
5.1.4. Залучати, а у разі необхідності придбавати, необхідні основні засоби та матеріально-технічні ресурси, використання яких не обмежено законом, у фізичних та юридичних осіб незалежно від їх форм власності.
5.1.5. Реєструвати за собою право інтелектуальної власності на результати своєї роботи. Бути власником та/або користувачем об`єктів інтелектуальної власності.
5.1.6. За погодженням з Держпраці створювати у встановленому порядку в своєму складі органи оцінки відповідності.
5.1.7. Брати участь у різних видах інвестиційної діяльності, проводити різні види спонсорської та благодійної діяльності згідно та у порядку, встановленому чинним законодавством.
5.1.8. На добровільних засадах, за погодженням з Держпраці, брати участь в асоціаціях, корпораціях, концернах, наукових і технологічних парках та інших об’єднаннях, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству та іншим нормативно-правовим актам України.
5.1.9. Передавати в оренду, відповідно до чинного законодавства України (крім цілісних майнових комплексів, його структурних або відокремлених підрозділів), юридичним та фізичним особам обладнання, матеріальні цінності, земельні ділянки, технічні засоби тощо; передача в оренду нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту, здійснюється за погодженням з Держпраці.
5.1.10. Здійснювати у встановленому порядку ділові контакти в Україні та за кордоном з українськими та іноземними юридичними та фізичними особами.
5.1.11. Укладати односторонні, багатосторонні договори (контракти, угоди) з підприємствами, установами та організаціями будь-яких форм власності та окремими громадянами, виступати посередником між ними, надавати платні послуги.
5.1.12. Вчиняти від свого імені в межах своєї компетенції в Україні та за її межами різного роду правочини та інші юридичні акти з підприємствами, організаціями та установами всіх форм власності та фізичними особами, в тому числі: з купівлі, продажу майна, підряду, позики, оренди, а також брати участь у торгах, тендерах, аукціонах, конкурсах, бути поручителем, надавати гарантії.
5.1.13. Створювати, реорганізовувати та ліквідовувати дочірні підприємства, відокремлені підрозділи, філії та представництва за згодою Держпраці.
5.1.13. Створювати постійні, тимчасові творчі, наукові, технічні, комерційні та інші колективи без наділення їх правами юридичної особи.
5.1.14. Реалізовувати розробки та продукцію, як власні так і інших юридичних та фізичних осіб.
5.1.15. Здійснювати внески в фонди та приймати від них виплати.
5.1.16. Відряджати по території України та за її межі працівників Інституту.
5.1.17. Бути володільцем та розпорядником баз персональних даних відповідно до діючого законодавства.
5.1.18. Утворювати спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій за спеціальностями відповідно до основних напрямів діяльності у порядку, передбаченому законодавством України.
5.1.19. Відповідно до договору, укладеного з іншою науковою установою або університетом, академією, інститутом, може розміщувати структурні підрозділи (лабораторії), що провадять наукову і науково-технічну діяльність, на базі наукової установи або такого навчального закладу з урахуванням освітніх програм та тематики наукових досліджень.
5.1.20. Здійснювати навчання за програмами післядипломної освіти в установленому порядку, а також утворювати спільно з університетами, академіями, інститутами спеціалізовані кафедри для підготовки фахівців за кваліфікаційним рівнем магістра та (або) доктора філософії, з метою перепідготовки наукових працівників та спеціалістів.
5.1.21. Засновувати вищі начальні заклади з відповідних напрямів наукової діяльності (галузі знань) у порядку, передбаченому Законом України “Про вищу освіту”, брати участь у забезпеченні навчального процесу та створювати на договірних засадах науково-навчальні об’єднання, лише за погодженням з Держпраці.
5.1.22. Користуватися іншими правами, наданими чинним законодавством.
5.2. Обов’язки Інституту:
5.2.1. При здійсненні планування своєї господарської діяльності, формуванні програм, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку, враховувати зобов’язання за державними контрактами, державними замовленнями та іншими договірними зобов’язаннями.
5.2.2. Забезпечувати своєчасну сплату податків, зборів та інших обов’язкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів згідно з чиним законодавством.
5.2.3. Здійснювати розвиток дослідницької і навчальної матеріально-технічної бази, будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт основних фондів, забезпечувати своєчасне введення в дію придбаного обладнання, устаткування, засобів виробництва.
5.2.4. Здійснювати оперативну діяльність щодо матеріально-технічного забезпечення виробництва.
5.2.5. Створювати належні умови для зростання продуктивності праці, поліпшення якості роботи, зміцнення трудової дисципліни, забезпечувати додержання законодавства про працю, правил та норм охорони праці, соціального страхування працівників тощо.
5.2.6. Здійснювати заходи з метою посилення матеріальної зацікавленості працівників, як в результатах особистої праці, так і в загальних підсумках роботи Інституту.
5.2.7. Забезпечувати збереження інформації з обмеженим доступом відповідно до чинного законодавства.
5.2.8. Виконувати вимоги і норми щодо охорони навколишнього природного середовища.
5.2.9. Здійснювати бухгалтерський облік та вести статистичну звітність, інші види обліку і звітності в порядку згідно з чинним законодавством.
5.2.10. Забезпечувати цільове використання майна та коштів Інституту.
5.2.11. Забезпечувати у межах повноважень, передбачених законом, виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави.
5.2.12. Здійснювати оперативну діяльність щодо матеріально-технічного забезпечення діяльності Інституту.
5.2.13. Готувати і подавати до Держпраці та НАН України щорічні звіти про наукову і науково-технічну діяльність.
5.2.14. Вживати заходи для підвищення кваліфікації наукових працівників.
5.2.15. Здійснювати оплату праці наукових працівників відповідно до вимог чинного законодавства України з метою забезпечення достатніх матеріальних умов для їх ефективної самостійної творчої діяльності, підвищення престижу професії наукового працівника, стимулювання залучення талановитої молоді в науку та підвищення кваліфікації наукових працівників.

6. УПРАВЛІННЯ ІНСТИТУТОМ. ТРУДОВИЙ КОЛЕКТИВ
6.1. Управління Інститутом здійснює Генеральний директор.
6.2. Призначення на посаду Генерального директора здійснюється Головою Держпраці, згідно з чинним законодавством, за погодженням з головою відповідної місцевої державної адміністрації, шляхом укладання з ним контракту.
6.3. Генеральний директор підзвітний та підконтрольний Голові Держпраці.
6.4. Генеральний директор Інституту без довіреності діє від імені Інституту, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними та фізичними особами.
6.5. Генеральний директор Інституту самостійно вирішує питання діяльності Інституту у межах та порядку, встановлених цим Статутом, контрактом та чинним законодавством, за винятком тих, що віднесені до компетенції Держпраці.
6.6. Генеральний директор Інституту:
– несе повну відповідальність за стан та діяльність Інституту;
– керує діяльністю Вченої ради Інституту;
– під час реалізації своїх прав і виконання обов’язків діє в інтересах Інституту;
– визначає облікову політику Інституту, відповідно до вимог чинного законодавства, та погоджує її з Держпраці;
– затверджує поточні плани діяльності Інституту і заходи, що є необхідними для вирішення його завдань;
– звітує перед Головою Держпраці про проведену роботу;
– виконує умови укладеного з Держпраці контракту;
– організовує роботу структурних підрозділів Інституту;
– без доручення діє від імені Інституту, представляє його інтереси в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності;
– забезпечує поточне розпорядження майном Інституту, у тому числі його грошовими активами відповідно до чинного законодавства та цього Статуту;
– розробляє структуру, штатний розпис і кошторис Інституту;
– укладає договори (контракти, угоди), видає довіреності, відкриває в установах банків поточні, валютні та інші рахунки, здійснює інші правочини у межах своєї компетенції;
– затверджує документи, що регламентують внутрішній розпорядок і фінансово-господарську діяльність Інституту;
– приймає на роботу та звільняє з роботи працівників Інституту, в тому числі заступників генерального директора, директорів, керівників структурних підрозділів, наукових та інших працівників, застосовує до них заохочувальні заходи та дисциплінарні стягнення;
– організовує проведення атестації наукових працівників Інституту;
– визначає функціональні обов’язки працівників Інституту;
– створює умови необхідні для творчого та наукового розвитку працівників, підвищення їх кваліфікації, підвищення ефективності наукової роботи в Інституті;
– вирішує питання соціально-економічного розвитку Інституту;
– у межах компетенції видає накази та інші акти, обов’язкові для виконання всіма структурними підрозділами та працівниками Інституту;
– забезпечує виконання рішень Держпраці;
– укладає колективний договір з органом, уповноваженим від трудового колективу на укладення такого договору;
– організовує роботи з технічного переоснащення Інституту;
– визначає час і порядок використання своєї щорічної відпустки (дати початку й завершення, поділ на частини тощо) за погодженням із Держпраці;
– здійснює інші дії для досягнення мети діяльності Інституту в межах його компетенції;
– вирішує інші питання, віднесені законодавством, цим Статутом та контрактом до компетенції Генерального директора.
6.7. Генеральний директор Інституту та головний бухгалтер Інституту несуть персональну відповідальність за додержання порядку ведення і достовірність бухгалтерського обліку в Інституті.
6.8. Вчена рада Інституту
6.8.1. Вчена рада Інституту є колегіальним дорадчим органом управління науковою і науково-технічною діяльністю Інституту. Вчена рада приймає рішення та виробляє рекомендації в межах своєї компетенції, яку визначає Статут Інституту. Головою вченої ради є за посадою Генеральний директор Інституту, заступником голови – перший заступник генерального директора Інституту, секретарем – вчений секретар Інституту.
Загальна чисельність членів вченої ради Інституту складає 16 осіб.
6.8.2. Не менш як три чверті складу вченої ради обираються таємним голосуванням колективу наукових співробітників Інституту, а решта її членів призначається наказом Генерального директора Інституту.
6.8.3. З метою представництва інтересів трудового колективу до складу вченої ради Інституту може входити голова первинної профспілкової організації Інституту (за згодою), голова ради молодих вчених або представник молодих вчених, а також можуть бути обрані (або запрошені) провідні вчені, спеціалісти з інших установ та організацій України та з-за кордону.
6.8.4. Вчена рада Інституту визначає перспективні напрями наукової і науково-технічної діяльності Інституту.
6.8.5. Вчена рада на своїх засіданнях розглядає:
– визначення стратегії розвитку Інституту та перспективних напрямів наукової і науково-технічної діяльності;
– тематику науково-дослідних робіт, передбачених Загальнодержавною програмою поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, іншими державними програмами і договорами з замовниками, тематику бюджетних, пошукових та ініціативних робіт;
– звіти про результати виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і спеціальних робіт, протоколи семінарів відділів. Приймає рішення про науково-технічний рівень розробок, дає наукову оцінку виконаних робіт;
– питання, пов’язані з визначенням переліку особливо важливих робіт;
– питання, пов’язані з винахідницькою і патентно-ліцензійною роботою;
– питання вдосконалення структури Інституту, кадрової політики;
– питання, пов’язані з затвердженням тем дисертаційних робіт, призначенням наукових керівників, наданням творчих відпусток для завершення робіт над дисертаціями, атестацією аспірантів та докторантів, звітами наукових керівників аспірантів і наукових консультантів докторантів;
– звіти наукових працівників про закордонні відрядження, відвідання виставок, участь у наукових конференціях тощо;
– питання організації конкурсного відбору на заміщення вакантних посад наукових працівників;
– питання про присвоєння вчених звань науковим працівникам Інституту та підготовки відповідних рішень до атестаційної колегії центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику у сфері наукової та науково-технічної діяльності, порушення клопотань про присвоєння вчених звань;
– ухвалення рішення про розміщення власних надходжень у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або в банківських установах державного сектору;
– звіти керівників науково-дослідних підрозділів про діяльність керованих ними колективів;
– питання підготовки та представлення кращих науково-дослідних робіт і наукових працівників до нагородження державними, відомчими преміями і нагородами;
– конкретний перелік професій і посад Інституту на яких можуть застосовуватися гнучкий режим робочого часу та дистанційний режим праці;
– інші питання, що стосуються статутної діяльності Інституту.
6.8.6. Рішення вченої ради вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало понад 50% присутніх членів Вченої ради. Рішення приймаються відкритим або таємним голосуванням (за визначенням вченої ради), якщо діючими вимогами не передбачений інший порядок.
6.9. Рада молодих вчених є колегіальним виборчим органом Інституту, що утворюється для захисту прав та інтересів молодих вчених. Голова ради молодих вчених (представник молодих вчених) входить до складу Вченої ради. Інститут сприяє діяльності ради молодих вчених, а заходи та проекти ініційовані радою молодих вчених можуть підтримуватися та фінансуватися Інститутом.
6.10. Трудовий колектив Інституту становлять громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору або інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з Інститутом.
6.11. Виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу Інституту з адміністрацією Інституту, питання охорони праці, соціального розвитку регулюються колективним договором.
6.12. Інститут має право самостійно встановлювати для своїх працівників додаткові відпустки, скорочений робочий день та інші пільги.
6.13. Трудовий колектив Інституту розглядає і затверджує проект колективного договору. Право укладання Колективного договору від імені Інституту надається Генеральному директору, а від імені трудового колективу – уповноваженій ним особі (Голові Профспілкового комітету первинної профспілкової організації).
Розбіжності, що виникають при укладанні або виконанні колективного договору, вирішуються у порядку, встановленому чинним законодавством.
Сторони, які уклали колективний договір, не менше двох разів на рік звітують про його виконання на зборах (конференції) трудового колективу.
6.14. Генеральний директор Інституту обирає і затверджує форми та системи оплати праці, встановлює працівникам конкретні розміри тарифних ставок, посадових окладів, премій, винагород, надбавок і доплат на умовах, передбачених колективним договором, положеннями Інституту та діючим законодавством.
6.15. Оплата праці та преміювання працівників Інституту, в тому числі керівників, проводиться в межах фактично утвореного фонду оплати праці.
Мінімальна заробітна плата працівників не може бути нижче встановленого законодавством мінімального розміру заробітної плати.
Умови оплати праці та матеріального забезпечення Генерального директора Інституту визначаються контрактом.
6.16. Для виконання робіт та послуг Інститут має право залучати громадян, юридичних осіб, фахівців науково-дослідних установ, вищих учбових закладів, підприємств та організацій на засадах цивільно-правових угод, в тому числі договорів підряду, доручення та інших форм угод, що передбачені цивільним законодавством з оплатою праці на договірних засадах.

7. ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКА ТА СОЦІАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ІНСТИТУТУ
7.1. Інститут проводить наукову, науково-технічну діяльність, а також інші види діяльності, перелічені в п. 2.3 розділу 2 цього Статуту, за бюджетними програмами, державними замовленнями, контрактами та ініціативно, в тому числі за господарськими договорами та угодами (договорами) цивільно-правового характеру.
7.2. Основними показниками діяльності Інституту є тематичний план і освоєння фінансових асигнувань, затверджених кошторисом.
7.3. За рахунок власних надходжень (спеціального фонду бюджету) здійснюється утримання Інституту, а саме: оплата праці, оплата комунальних послуг, розрахунки за платежами та податками в Державний бюджет, витрати на здійснення господарської діяльності Інституту та на покриття дефіциту коштів загального фонду Державного бюджету.
7.4. Генеральний директор Інституту має право у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисі, встановлювати працівникам розміри премій, винагород, надбавок і доплат на умовах, передбачених чинним законодавством.
7.5. Мінімальна заробітна плата не може бути нижче встановленого законодавством України мінімального розміру заробітної плати.
7.6. Умови оплати праці та матеріального забезпечення Генерального директора Інституту визначаються у його контракті з Держпраці.
7.7. Відносини Інституту з іншими суб’єктами господарювання, фізичними особами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів (угод).
7.8. Інститут вільний у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
7.9. Інститут веде облік результатів господарської діяльності, контроль за виконанням робіт (надання послуг), оперативний, бухгалтерський, статистичний облік та складає звітність в порядку, затвердженому виконавчими актами. Бухгалтерський облік в Інституті ведеться за правилами, що діють в Україні.
7.10. Інститут має право на реалізацію власної продукції, як самостійно, так і спільно з іншими організаціями, через торгівельні мережі, комісійні, валютні та інші магазини.

8. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ІНСТИТУТУ
8.1. Інститут самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність, яка є частиною зовнішньоекономічної діяльності України і регулюється законами України, іншими, прийнятими відповідно до них, нормативно-правовими актами. Зовнішньоекономічна діяльність Інституту виконується у відповідності із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та іншими законодавчими актами, виходячи з мети та завдань Інституту на основі самоокупності та самофінансування.
8.2. Інститут може виконувати експортно-імпортні операції самостійно або ж на основі угоди через зовнішньоторгові установи, а також бартерні угоди у відповідності з діючим законодавством. Виторг в іноземній валюті, отриманий в результаті зовнішньоекономічної діяльності Інституту після відрахувань державі та в місцевий бюджет по встановлених законом нормативах, надходить на валютний рахунок Інституту, вилученню не підлягає і може накопичуватися для подальшого використання. Порядок використання виручки Інституту в іноземній валюті визначається валютним законодавством України.
8.3. Інститут, за згодою Держпраці, може відкривати за межами України свої представництва та підрозділи, утримання яких здійснюється за кошти Інституту, може створювати дочірні підприємства та фірми, спільні та інші підприємства з іноземними фірмами як на своїй території, так і за кордоном, а також надавати маркетингові, посередницькі та комерційні послуги іноземним фірмам в порядку визначеному чинним законодавством України та цим Статутом.
8.5. Інститут згідно з чинним законодавством відкриває валютний рахунок, може брати валютний кредит для ведення валютно-грошових операцій, брати участь у валютних аукціонах.
8.6. Інститут має право брати участь в створенні та роботі міжнародних виставок, ярмарків, семінарів, симпозіумів, лотерей, а також інших формах співробітництва з іноземними фірмами.
8.7. З метою підвищення ефективності підготовки кадрів Інститут може направляти своїх працівників на стажування (роботу) в іноземні фірми та організації.

9. ПРИПИНЕННЯ (ЛІКВІДАЦІЯ ТА РЕОРГАНІЗАЦІЯ) ДІЯЛЬНОСТІ ІНСТИТУТУ

9.1. Ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, поділ, відділення, перетворення) Інституту здійснюється за рішенням Держпраці чи суду, або з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
Інститут є таким, що припинено з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення Інституту.
9.2. Ліквідація Інституту здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється наказом Голови Держпраці.
До складу ліквідаційної комісії входять представники Держпраці та Інституту в особі його органу управління.
9.3. З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження з управління Інститутом.
Ліквідаційна комісія розміщує в друкованих органах масової інформації повідомлення про ліквідацію Інституту та про порядок і строки заявлення до нього претензій (вимог) кредиторів. Цей строк не може бути меншим двох місяців з дня опублікування повідомлення про припинення Інституту.
9.4. Ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості Інституту, оцінює наявне майно Інституту і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його Держпраці на затвердження. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
9.5. Черговість та порядок задоволення вимог кредиторів визначаються відповідно до закону.
9.6. Вимоги кредиторів, що не визнані ліквідаційною комісією (кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звернувся до суду з позовом; вимоги, у задоволені яких за рішенням суду кредитору відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна Інституту) вважаються погашеними.
9.7. Майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, використовується за рішенням Держпраці. При припиненні Інституту, працівникам, які звільнюються, гарантується додержання їх прав та законних інтересів відповідно до трудового законодавства України.
9.8. У разі банкрутства Інституту, його ліквідація проводиться згідно з Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

10. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

10.1. Цей Статут затверджується наказом Держпраці та набирає чинності з моменту його державної реєстрації.
10.2. Держпраці, у відповідності з чинним законодавством України, може вносити до Статуту зміни та доповнення, які не суперечать чинному законодавству України.
10.3. Зміни та доповнення до Статуту Інституту затверджуються наказом Держпраці і набувають чинності з моменту їх державної реєстрації та внесення відповідного запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
10.4. Якщо одне з положень цього Статуту стає недійсним, то це не стосується решти положень. Недійсне положення замінюється положенням, припустимим у правовому відношенні, близьким за змістом до того, що змінюється.
10.5. З питань, не врегульованих цим Статутом, Інститут керується чинним законодавством України.